звернув з дороги наперекір дороговказам
і кожна травинка шляху проросла тобою
ти раніше не вмів так любити 
а зараз
розкрив серце, і злетів над галасом

озираючись - посміхаєшся
нема за що чіплятися,  не в цьому сенс
ти у відкритому просторі, у долонях Бога
багато світла, бракує слів, любов

На спині у пустелі, пустеля - на дні
океану моїх потойбічних видінь
І хребет, і нейрони, знають де я
рахую піщинки, мов зорі.

Я сиджу і мовчу, пальці склала в замок,
підібравши до себе нарешті ключі,
я розкрилась, мов мушля,
і перлина блищить,
відбиваючи промені.


( Read more... )

значить щось ще живе в кулачці з судинами ( Read more... )

Вдихнути повітря, ставши на слід вітру,
а потім летіти світ за очі, за небокраї і горизонти,
щоб розпочати життя, звити гніздо із кількох дерев, на яких можна сидіти,
звісивши ноги на нижчі крони

я буду жити з птахами.
сяяти і випромінювати
архистратигом
антиматерії

і всі  нитки розплутаються
і я так само


( Read more... )

мовчати під трек Яна Тірсена
відпустивши себе.
запускати пальці у нутрощі терцій
збити пульс,
перемкнувшись на друге серце

раз два три чотири раз два
раз два три чотири раз раз
відтепер я керую і тисну на газ
грай, Яне Тірсен

розписую ущелини крихтами крейди ( Read more... )

так закінчуються слова, і ти ділиш на два, а ти бач, - не ділиться
і свербить у легенях, бо серце нереститься
виповзти із води кількома рибинами
мушлями і коралами, просто рідинами
розтіктися вулицями по бруківці вилиць

зупинитись. вийти на берег
і йти

(я дивуюсь своїм перебільшенням
я мовчу про свої передбачення
ми з тобою іще побачимось
невідомо-коли)

закрила ситуації, яким судилось бути закритими ( Read more... )

Тримайся міцніше, Лейто,
Світло - на повну швидкість
З тебе витрясуть зайве
Вібраціями дороги
Думай про те, як вижити
Не переплутай нічого
Він стане твоїм оберегом
Підказкою, часткою бога
І янголом-охоронцем
Теплом і надією, казкою
Тримайся керма, натискай на газ
Він скоро зустріне тебе.

в будинку за синім морем
читаю рядки про вічність
нервовими закінченнями,
відбитками пальців, порами.

пора нам - ти скажеш тричі,
чи я сама прошепочу це...
замовкнуть дахи і дзвіниці,
птахи, і ноти, і  музика...

у тиші я і знайду себе.